Думенко Борис Мокєєвіч (1888 — 11.5.1920), герой Громадянської війни 1918—20. Член Комуністичної партії з 1919. Народився в сім'ї українського селянина-бідняка, на хуторі Хомутец-козачий Області війська Донського. Учасник 1-ої світової війни 1914—18, вахмістр. Весной 1918 організував в хуторі Веселому партизанський загін, потім командував батальйоном в Селянському соціалістичному полку. З липня 1918 командир кавалерійського полку, з вересня 1918—1-ої Донської радянської кавалерійської бригади, з листопада 1918 начальник Звідної кавалерійської дивізії, в якій його помічником і командиром бригади був С. М. Будьонний. З березня 1919 помічник начальника штабу 10-ої армії по кавалерійській частині, в травні важко поранений. З вересня 1919 командував Звідним кавалерійським корпусом, що звільнив Новочеркасськ в січні 1920. Нагороджений орденом Червоного Прапора. По помилковому звинуваченню був засуджений і розстріляний. Ім'ям Д. названа вулиця в Новочеркасське.
