Дука (Dúkas) (близько 1400—1470), грецький історик. Дипломат на службі у генуезьких правителів острова Лесбос. «Історія» Д., що збереглася в грецьких списках і в староїтальянськом переведенні, доходить до 1462 (детальна лише з 1391). Події після 1421 описані Д. по особистих враженнях або із слів очевидців з використанням грецьких, італійських і турецьких документів. Д. — обізнаний і обережний історик, аристократ по своїх переконаннях що зберігає провізантійську орієнтацію.
Соч.: Istoria turco-byzantină (1341—1462), [Вис.], 1958; Візантійські історики Дука і Франдзі про падіння Константинополя, в сб.(збірка): Візантійський літопис, т. 7, М., 1953.
Літ.: Красавіна С. До., Політична орієнтація і історичні погляди візантійського історика Дуки, в сб.(збірка): Проблеми загальної історії, Казань, 1967.
