Дугуйланськоє рух
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дугуйланськоє рух

Дугуйланськоє рух, демократичний визвольний рух монгольських аратів у Внутрішній Монголії (Китай) в 2-ій половині 19 — початку 20 вв.(століття) Назва походить від слова «дугуйлан» — кружок, збори повсталих або непокірних аратів, учасники яких при обговоренні справ на знак повної рівності розсаджувалися по кругу. Зародилося під впливом Тайпінського повстання (1850—64). З'явилося стихійною відповіддю на свавілля маньчжурських властей — насильницьку колонізацію монгольських земель китайцями і посилення гніту монгольських феодалів. Під впливом повстання Іхетуаней в Китаї (1899—1901) і Революції 1905—07 в Росії Д. д. прийняло особливо широкий розмах і охопило цілий ряд районів Внутрішньої Монголії. Об'єднавши в своїх рядах більше 10 тис. сімей, воно вилилося в масовий повстанський рух. У хошунах Ушен, Оток і ряду ін. районів Ордоса дугуйлани протягом 3 років (1905—08) фактично були органами народної влади — народними радами. Вони усували від справ князів, відміняли всякі види повинності (алби), збирали податки, вели діловодство, призначали посадових осіб, творили суд, організовували аратських дружин і т.п.

  Д. д. зробило вплив і на аратів Зовнішньої Монголії, де в 1903—05 також виникло Д. д., яке, проте, було пригнічено урядовими каральними експедиціями.

  Літ.: Диликов С. Д., Демократичний рух монгольського народу в Китаї. Нарис історії, М., 1953.

  М. І. Гольман.