Дугова піч, електрична піч, в якій використовується тепловий ефект електричної дуги для плавки металів і ін. матеріалів. Перші промислові Д. п. побудовані в 1898—1901 П. Еру у Франції і Е. Стассано в Італії. У Росії перша Д. п. була встановлена в 1910 на Обухівському заводі в Петербурзі.
За способом нагріву Д. п. підрозділяють на печі прямої дії, печі побічної дії і печі із закритою дугою. У печах прямої дії електричні дуги горять між електродами і тілом, що нагрівається ( мал. 1 , а). У печах побічної дії дуга горить між електродами на деякій відстані від матеріалів, що нагріваються, яким тепло від дуги передається випромінюванням ( мал. 1 , би). У печах із закритою дугою дуги горять під шаром твердої шихти, що оточує електроди ( мал. 1 , в). Шихта нагрівається теплом, що виділяється в дузі, а також теплом джоуля, що утворюється при проходженні струму через шихту.
Д. п. знайшли широке вживання в металургії — головним чином для плавки стали і в декілька видозміненому вигляді для виплавки феросплавів і чавуну з руд, а також в хімічній промисловості — для виробництва карбіду кальцію, фосфору і ін. продуктів. Електроенергія в Д. п. подається від трансформатора через мідні шини і вугільні або (частіше) графітовані електроди, переважно круглого перетину. Найбільшого поширення набули трифазні Д. п., в яких дуги горять між трьома електродами і матеріалом, що переробляється.
Сучасна електросталеплавильна Д. п. є потужний високомеханізований і автоматизований агрегат ( мал. 2 ), в якому зведена до мінімуму тривалість виробничих операцій між плавками, — випуск попередньої і завантаження матеріалів для наступної, що дозволяє найефективніше використовувати робочий пічний час.
Основний елемент конструкції Д. п. — металевий корпус у вигляді кожуха, як правило, круглого перетину. Зсередини кожух футерован високовогнетривкими матеріалами. Вогнетривка кладка знімного зведення печі виконана в кільці. Для завантаження шихти в піч зведення зазвичай піднімають і відводять убік. У стінах Д. п. є одне або два робітників вікна і один випускний отвір з жолобом для зливу металу і шлаку в ківш. У зведенні розташовані отвори для введення електродів, забезпечені водоохолоджуваними металевими коробками (економайзерами). Д. п. встановлюється на люльці для можливості нахилу печі у бік робочого вікна або випускного отвору за допомогою механізму нахилу з електричним або гідравлічним приводом. Сучасні Д. п. забезпечені індукторами для електромагнітного перемішування рідкої ванни.
Д. п. будують різній ємкості (до 250 т ) з потужністю трансформатора до 85 000 ква .
Літ.: Електричні промислові печі, М-код.—Л., 1948; Окостів Н. Ст, Електроплавильні печі чорної металургії, 3 видавництва, М., 1950.
