Дрізул, Дрізуліс Олександр Арвідовіч (р. 29.6.1920, Псков), радянський державний і партійний діяч, історик, академік АН(Академія наук) Латвійською РСР (1963). Закінчив Московський історико-архівний інститут (1942). Член КПРС з 1950. Член ЦК КП Латвії з 1966. Заступник голови Президії Верховної Ради Латвійської РСР в 1967—71. У 1949—63 заступник директора, в 1963—70 директор інституту історії і академік-секретар Відділення суспільних наук АН(Академія наук) Латвійською РСР. У лютому 1970 вибраний секретарем ЦК і членом бюро ЦК КП Латвії. Основні роботи по історії соціально-економічного розвитку Прибалтики, Жовтневої революції і революційного руху в Латвії. Державна премія Латвійської РСР (1967). Нагороджений 2 орденами.
Соч.: у серії — Apсerējumi par Latvijas PSR vēsturi, t. 18—20, 23, 24, Rīga, 1948—52; Історія Латвійської РСР, т. 2—3 Рига, 1955—59 (співавтор); Нариси історії робочого руху в Латвії (1920—1940 рр.), М., 1959; Боротьба за Радянську владу в Прибалтиці, М., 1967 (співавтор); Ленін і революційний рух в Латвії, Рига, 1969.
