Дружінін Олександр Васильович [8(20) .10.1824, Петербург, — 19(31) .1.1864, там же], російський літературний критик, журналіст, письменник, поет-перекладач. Народився в дворянській сім'ї, був офіцером, в 1851 вийшов у відставку. У повести «Полінька Сакс» (1847) захищав права і гідність жінки. Помірно-ліберальні позиції і прихильність до теорії «чистого мистецтва» відбилися в творах «фонтан Петергофський», гумористичних фейлетонах «Сентиментальна подорож Івана Чернокніжникова по петербурзьких дачах», в журнальних оглядах «Листа іногороднього підписчика». У 1856—61 редактор журналу «Бібліотека для читання», зробив його органом «естетичної критики», що протистояв «Сучасникові» . Д. — автор статей про англійську і французьку літературу, перекладач трагедій В. Шекспіра. У 1859 за ініціативою Д. створено «Суспільство для посібника літераторам, що мають потребу, і ученим» (Літературний фонд).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—8, СП(Збори постанов) Би, 1865—67; Полінька Сакс, М., 1955.
Літ.: Некрасов Н. А., А. Ст Дружінін. [Некролог], Полн. собр. соч.(вигадування) і листів, т. 9, М., 1950; Венгеров С. А., А. Ст Дружінін, Собр. соч.(вигадування), т. 5, СП(Збори постанов) Би, 1911; Історія російської літератури XIX ст Бібліографіч. покажчик, М-код.—Л., 1962.
