Дройзен (Droysen) Іоганн Густав (6.7.1808, Трептов, сучасний Тшебятув, Польща, — 19.6.1884, Берлін), німецький історик. Професор Кильського (з 1840), Йенського (з 1851), Берлінського (з 1859) університетів. Активно брав участь в Революції 1848—49 в Германії як помірно-ліберальний політик: був членом конституційної комісії Союзного сейму і депутатом Франкфуртських національних зборів. Виступав за об'єднання Німеччини «зверху» довкола Пруссії і створення конституційно-монархічної держави. Видний представник малонімецької історичної школи, Д. є автором ряду робіт по історії Пруссії. Політичні переконання Д. знайшли також віддзеркалення в працях по історії античності періоду еллінізму, в яких він звеличував македонську монархію, вважаючи її вищою формою національного об'єднання греків, а особа Олександра Македонського і його діяльність украй ідеалізував. Д. ввів в науковий обіг термін «еллінізм» і першим в історичній науці дав конкретну розробку періоду еллінізму, довівши виклад до 222 до н.е.(наша ера) («Історія еллінізму», русявий.(російський) пер.(переведення), т. 1—3, 1890—93). Під «еллінізмом» Д. розумів процес «поширення грецької державності і утвореної» серед східних народів, ігноруючи соціально-економічну суть еллінізму.
Соч.: Geschichte Alexanders des Grossen, Hamb., 1833; Geschichte des Hellenismus, Bd 1—2, Hamb., 1836—43; Vorlesungen über das Zeitalter der Freiheitskriege, 2 Aufl., Tl 1—2, Gotha, 1886; Geschichte der preussischen Politik, Bd 1—5, Lpz., 1859—86; Grundriß der Historik, Halle, 1925.
