Дрейф льоду в море, рух льоду, що викликається вітрами і течіями. Багаточисельні спостереження за Д. л. у Північному Льодовитому океані показали, що його швидкість залежить від швидкості вітру, а для тривалих періодів — також від швидкості порівняно повільних, але стійкіших поверхневих течій. Унаслідок дії сили обертання Землі, що відхиляє, спостерігається відхилення напряму Д. л. від напряму вітру в арктичних широтах управо, в антарктичних — вліво. В середньому це відхилення близьке до 30°, зменшуючись при збільшенні швидкості вітру і збільшуючись при його ослабінні. Вітровий коефіцієнт (відношення швидкості Д. л. до швидкості вітру) близький до 0,02. Лід, що дрейфує під впливом вітру, захоплює з собою завдяки тертю найближчі шари води. Зміни швидкості і напрями вітру можуть різко (протягом декількох годинників) змінити сталу раніше картину Д. л. На напрям Д. л. надають велике вплив близькість берегової лінії материка, наявність островів, мілин, характер рельєфу дна.
Літ.: Зубів Н. Н., Динамічна океанологія, М-код.—Л., 1947; Шулейкин Ст Ст, Теорія дрейфу крижаних полів в її сучасному стані, в кн.: Пам'яті Ю. М. Шокальського, ч. 2, М-код.—Л., 1950; Гордієнко П. А., Дрейф льодів в центральній частині Північного Льодовитого океану, в сб.(збірка): Проблеми Півночі, ст 1, М., 1958.
