Драхман, Дракман (Drachmann) Хольгер (9.10.1846, Копенгаген, — 14.1.1908, Хорнбек), данський письменник. Почав творчу діяльність як художник-мариніст, потім був журналістом буржуазно-радикального напряму. У ліричних збірках «Вірші» (1872) і «Приглушені мелодії» (1875), збірках розповідей «Вугіллям і крейдою» (1872), «В шторм і в штиль» (1875) Д. виразив протест проти соціальної несправедливості. Роман «Зайва людина» (1876) написана під впливом І. С. Тургенева. У збірках «Пісні біля моря» (1877), «Старі і нові боги» (1881) і ін. Д. створив зразки інтимної і пейзажної лірики. Для драм «Жіл-бил одного дня» (1885), «Велунд-коваль» (1894) характерне національно-романтичне забарвлення. Поєднання реалістичного і романтичного початків виявилося в автобіографічному романі що «Продав душу» (1890). У останніх творах Д. відчувається вплив Ф. Ніцше. У повести «Церкву і орган» (1904) звучить декадентський мотив смерті як єдиного притулку прекрасного.
