Драхман Хольгер
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Драхман Хольгер

Драхман, Дракман (Drachmann) Хольгер (9.10.1846, Копенгаген, — 14.1.1908, Хорнбек), данський письменник. Почав творчу діяльність як художник-мариніст, потім був журналістом буржуазно-радикального напряму. У ліричних збірках «Вірші» (1872) і «Приглушені мелодії» (1875), збірках розповідей «Вугіллям і крейдою» (1872), «В шторм і в штиль» (1875) Д. виразив протест проти соціальної несправедливості. Роман «Зайва людина» (1876) написана під впливом І. С. Тургенева. У збірках «Пісні біля моря» (1877), «Старі і нові боги» (1881) і ін. Д. створив зразки інтимної і пейзажної лірики. Для драм «Жіл-бил одного дня» (1885), «Велунд-коваль» (1894) характерне національно-романтичне забарвлення. Поєднання реалістичного і романтичного початків виявилося в автобіографічному романі що «Продав душу» (1890). У останніх творах Д. відчувається вплив Ф. Ніцше. У повести «Церкву і орган» (1904) звучить декадентський мотив смерті як єдиного притулку прекрасного.

  Соч.: Poetiske skrifter, [3 utg.], bd 1—10, Kbh.—Aarhus, 1927.

  Літ.: Горн Ф. Ст, Історія скандінавської літератури..., М., 1894; Тіандер До., Дансько-російські дослідження, ст 2, СП(Збори постанов) Би, 1913; Dansk litteratur historie, Bd 3, Kbh., 1966.

  І. П. Купріянова.