Дранмор Фердинанд
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дранмор Фердинанд

Дранмор (Dranmor) Фердинанд (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Людвіг Фердинанд Шмід; Schmid) (22.7.1823, Берн, — 17.3.1888, Берн), швейцарський поет. Писав німецькою мовою. Жив в Бразилії. Попередник неоромантизму в швейцарській літературі, Д. виступив із збірками «Книга мандрів» (1860) і «Поетичні фрагменти» (1860), де зібрані ліричні вірші, переведення і поеми. У епічному творі «Імператор Максиміліан» (1868) Д. поетизує середньовічного німецького імператора; у вигадуванні «Вальс демонів» (1868) — аскетизм; у книгах «Реквієм» (1869) і «Осіннє листя» (1879) прославляє смерть.

  Соч.: Gesammelte Dichtungen, 4 Aufl., Frauenfeld, 1900.

  Літ.: Jacoby D., F. Schmid (Dranmor), в кн.: Allgemeine Deutsche Biographie, Bd 54, Ст, 1908; F. Dranmor, в кн.: Günther W., Dichter der neueren Schweiz, Bd 1, Bern—münch., 1963.