Драйзер (Dreiser) Теодор (27.8.1871, Терре-хот, штат Індіана, — 28.12.1945, Голлівуд), американський письменник і громадський діяч. Син дрібного підприємця, що розорився, — іммігранта з Німеччини. З юних років змінив безліч професій. У 1889—90 вчився в університеті в м. Блумінгтон. Літературну діяльність Д. почав в 1892 як репортер газети «Чикаго дейлі ньюс» («Chicago Daily News»). У 1897 в журналах з'явилися його перші розповіді і нариси. У 1900 опублікував роман «Сестра Керрі», де на широкому соціальному фоні намальована доля дівчини з робочої сім'ї; роман відкрив нову сторінку в історії американської літератури. Разом з Р. Би. Фуллером, С. Крейном, X. Гарлендом, Ф. Норрісом Д. повстав проти літератури так званої вишуканої традиції (genteel tradition), створивши широке соціальне полотно. У 1911 Д. опублікував роман «Джені Герхардт», повернувшись до теми долі дівчини з народу, але Джені, в відмінність від Керрі, виявившись жертвою буржуазного суспільства, залишається втіленням кращих якостей, властивих простим трудівникам. Подальший розвиток реалістичного методу Д. пов'язано з романами «Фінансист» (1912) і «Титан» (1914); це перші 2 частини «Трилогії бажання». В образі Франка Каупервуда відтворені типові межі американського капіталіста-хижака. Роман «Геній» (1915) Д. присвятив долі художника, занапащеного капіталістичним порядком.
Д. вітав Жовтневу революцію в Росії. У книзі «Бий, барабан!» (1920), що складається з 17 статей і 3 п'єс, Д. виступив проти антирадянської інтервенції. Вершини реалістичної майстерності він досяг в романі «Американська трагедія» (1925). Малюючи дорогу морального розтління Клайда Гріффітса, Д. розкриває згубний для особи характер американського буржуазного суспільства. Роман приніс Д. усесвітню популярність, став прапором реалістичної літератури США 20-х рр.
В листопаді 1927 Д. на запрошення Радянського уряду відвідав СРСР. Свої враження він виклав в книзі «Драйзер дивиться на Росію» (1928). По матеріалах поїздки в СРСР Д. написав ту, що увійшла до збірки «Галерея жінок» повість «Ерніта», де вперше в американській літературі створений образ позитивного героя-комуніста. Д. — один з організаторів Амстердамського конгресу в захист світу і культури (1932). У публіцистичній книзі «Трагічна Америка» (1931) Д. стає на позиції соціалістичного реалізму. Веде активну антифашистську діяльність, відвідує республіканську Іспанію. У роки 2-ої світової війни 1939—45 Д. пристрасно виступав на підтримку героїчної боротьби радянського народу, викривав гітлеризм і його посібники у Великобританії і США. У липні 1945 Д. вступив в Комуністичну партію США. Посмертно видані романи Д. «Оплот» (1946), «Стоїк» (1947, нескінчений, 3-я частина «Трилогії бажання»).
Соч.: The best short stories, CLEVELAND—N. Y., 1956; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), під ред. С. Дінамова, т. 2—7, 10—12, М-код.—Л., 1928—30; Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. І. І. Анісимова], т. 1—12, М., 1951—55; Собр. соч.(вигадування) [Вступ. ст. І. І. Анісимова], т. 1—12, М., 1955.
Літ.: Анісимов І. І., Теодор Драйзер і Америка, в сб.(збірка): Сучасна американська література, М., 1950, с. 118—91; Засурський Я. Н., Теодор Драйзер, М., 1964 (є бібл.); Matthiessen F. O., Th. Dreiser, N. Y., 1951; Lehan R. D., Theodore Dreiser. His world and his novels, Carbondale — [а. о.] [1969] (бібл с. 269-72); Mс Donald E. D., A bibliography of the writings of Theodore Dreiser, N. Y., [1968].
