Драгоміров Михайло Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Драгоміров Михайло Іванович

Драгоміров Михайло Іванович [8(20) .11.1830, біля Конотопа, нині Сумської області УРСР, — 15(28) .10.1905, Конотоп], російський військовий теоретик і педагог, генерал від інфантерії (1891). Народився в сім'ї офіцера, почав службу в 1849. Закінчив Академію Генштабу (1856) і служив в гвардійському Генштабі. Під час австро-італо-французької війни 1859 полягав при штабі сардінської армії. З 1860 викладач, в 1863—69 професор кафедри тактики Миколаївської академії Генштабу. У 1869—73 начальник штабу Київського військового округу. У 1873—77 командував 14-ою піхотною дивізією, з якою брав участь в російсько-турецькій війні 1877—78, успішно керуючи переправою через Дунай в Зімніци і діями при обороні Шипки, де був поранений. З 1878 начальник Академії Генштабу. З 1889 командувач військами Київського військового округу, а з 1898 також київський, подільський і волинський генерал-губернатор. З 1903 член Державної ради.

  З 1850-х рр. займався питаннями військової педагогіки. Надаючи велике значення моральному чиннику в бою і розвиваючи ідеї А. Ст Суворова, вимагав учити солдатів лише тому, що необхідне в бою; виступав проти муштри. Виняткову роль Д. відводив військовій дисципліні і виступав за впровадження в армії строгої законності, обов'язкової для всіх військовослужбовців. Пропонував виховувати у солдатів свідоме відношення до виконання своїх обов'язків, підкреслював роль особистого прикладу з боку офіцерів. Багато зробив для розвитку тактики стрілецьких ланцюгів. Написав «Підручник тактики» (1879), який понад 20 років був основним посібником в Академії Генштабу. Проте ідеалістична абсолютизація вольової сторони людини як головного чинника війни викликало у Д. зіставлення людини техніці і недооцінку значення нової військової техніки і вдосконалення зброї.

  Соч.: Ізбр. праці, М., 1956; Збірка оригінальних і перевідних статей, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1881; 14 років. 1881—1894. Збірка оригінальних і перевідних статей, СП(Збори постанов) Би, 1895; Одинадцять років. 1895—1905 рр. Збірка оригінальних і перевідних статей за 1895—1905 рр., кн. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1909.