Дорн Борис (Бернгард) Андрійович [29.4(11.5) .1805, Шенефельд, Німеччина, — 19(31) .5.1881, Петербург], російський сходознавець, фахівець в області іранської і семітської філології, історії і етнографія афганців і народів Каспійського побережжя. Академік Петербурзької АН(Академія наук) (1842). Вчився в університетах Галле і Лейпціга. Професор Харківського університету (1829—1835), Інституту східних мов (1835—39). З 1842 директор Азіатського музею .
Соч.: Азіатський музей, «Уч. зап.(західний) АН(Академія наук)», т. 5, кн. 2, СП(Збори постанов) Би, 1864; Матеріали до пізнання іранського говору, ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1860—66 (совм. з Мірзою Мухаммедом Шафі); Каспій. Про походи древніх росіян в Табарістан, СП(Збори постанов) Би, 1875; Beitrag zur Geschichte des afganischen Stammes der Jusufsey St.-Petersburg, 1838; Grammatische Bemerkungen über das Puschtu oder die Sprache der Afghanen, [s. 1.], 1839; Muhammedanische Quellen zur Geschichte der südlichen Küstenländer des Kaspischen Meeres, Tl 1—4, St.-Petersburg, 1850—58.
Літ.: Крачковський І. Ю., Нариси по історії російської арабістики, Соч., т. 5, М-код.—Л., 1958.
