Доніш Ахмад Махдум бін Носир [прізвисько — Калла (голова)] (1827, Бухара, — 1897, там же), таджицький письменник і філософ. Глава кружка таджицьких просвітителів 19 ст Народився в сім'ї бідного імаму. Вчився в медресе. Був образованнейшим людиною в Бухарському еміраті. Брав участь в посольствах емірів до Петербургу (листопад 1857, жовтень 1869, січень 1874), ратував за вивчення російської мови і російської культури. Розробив проект реформ в еміраті. Надії на їх здійснення Д. покладав на освіченого еміра, влада якого має бути обмежена дорадчим органом. Твори Д. — «Коротка історія мангитських емірів благородної Бухари» (1860—65) і «Рідкі випадки» (1875—82) — найважливіше джерело по історії Бухари 19 ст Вигадування Д. зробили помітний вплив на розвиток нової літератури народів Середньої Азії, у тому числі на творчість М. Хайрата і С. Айні.
Соч.: Асархої мунтахаб, [Душанбе], 1959, в русявий.(російський) пер.(переведення) — Подорож з Бухари і Петербург, [Душанбе], 1960.
Літ. : Мірзоєв А., Перша редакція «Наводір-ул-вакоє'» і час її складання. «Тр. АН(Академія наук) Тадж. РСР», 1953, т. 17; Рачабов 3. Ш., Маоріфпарвар Ахмаді Доніш, [Душанбе], 1964.
