Донецька залізниця
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Донецька залізниця

Донецька залізниця, організована в 1953. Управління — в м. Донецьку. В основному пролягає по території Донецькою і Ворошиловградською, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей УРСР і Ростовської області РРФСР. Граничить з Південною залізницею (станції Сватово, Букино, Лозова і Старобельськ), з Придніпровською залізницею (станції Чапліно, Червоноармійське, Цареконстантіновка і Лозова), з Південно-східною залізною дорогою (станції Вільхова, Ізваріно, Червона Могила), з Північно-кавказькою залізницею (станції Несветай і Марцево). Ділянки Д. же. д.(залізниця) одні із старих на мережі залізниць. Магістраль Лозова (Харків) —Марцево (Ростов-на-Дону) здана в експлуатацію в 1869, лінії Должанськая—дебальцево—никітовка, Дебальцево—Попасная—Славянськ, Дебальцево—Родаково—Луганськ в 1878, Маріуполь—Доля—Ясиноватая в 1872—82, Чапліно—Красноармейськоє—ясиноватая в 1884. У 1911—16 здана в експлуатацію лінія Червоний Ліман—Родаково—Ліхая. З перших років Радянської влади в районах Донбасу здійснювалося нове ж.-д.(железнодорожний) будівництво. У 1921 здана в експлуатацію лінія Луганськ—лутугино, в 1935 Красноармейськоє—доброполье, в 1940 Старобельськ (від Валуєк) —Кондрашевськая і в 1941 Кондрашевськая—должанськая. Експлуатаційна довжина Д. же. д.(залізниця) — 2860 км. , або 2,1% від загальної протяжності ж.-д.(железнодорожний) мережі (1970).

  Д. же. д.(залізниця) пов'язує райони Кавказу і Нижнього Поволжья з районами Півдня, південного Заходу, Заходу і Центру. Д. же. д.(залізниця) обслуговує найбільший промисловий район країни: підприємства вугільної промисловості, металургійного і важкого машинобудування, вагонобудування, тепловозобудування, хімічної, цементної промисловості, нерудних матеріалів і т.д. Транзитом через Д. же. д.(залізниця) слідують поїзди з Москви, Києва і ін. міст на Північний Кавказ і в Закавказзі.

  Д. же. д.(залізниця) займає 1-е місце серед доріг мережі по розмірах відправлення вантажів. У 1970 на її долю доводилося більше 12% мережевого відправлення всіх вантажів, 34% вугілля, 19% чорних металів, близько 10% промислової сировини і мінерально-будівельних матеріалів. Вантажообіг Д. же. д.(залізниця) склав 81 млрд. т · км. , або 3,2% від загальномережевого (1970). 99% вантажообігу Д. же. д.(залізниця) здійснюється тягою електровоза і тепловоза (1970). У загальному об'ємі вантажообігу транзит складає 24%, ввезення 16%, вивіз 40% і місцеве повідомлення 20%. У числі транзитних вантажів найбільшу питому вагу мають чорні метали, нефтегрузи, продукція машинобудування і хлібні вантажі. Ввозить дорога в основному руду, метали, будівельні матеріали, окремі види нафтопродуктів, продукцію легкої і харчової промисловості; вивозить вугілля, метали, продукцію хімії і машинобудування. У місцевому повідомленні Д. же. д.(залізниця) перевозить переважно будівельні вантажі, вугілля, вантажі сільського господарства. Середня вантажонапруженість Д. же. д.(залізниця) у 1,6 разу вище среднесетевой. Найбільш крупні пункти відправлення і прибуття вантажів: Сартана, Алчевськая, Ясиноватая, Єнакієво, Донецьк, Маріуполь, Рутченково, Трудова, Червоний Лиман і ін. Д. же. д.(залізниця) координує свою роботу з морським транспортом по станції Маріуполь (порт Жданов).

  Загальний пасажирообіг склав в 1970 2,1% всій же.-д.(железнодорожний) мережі країни. Нагороджена орденом Леніна (1966).

  Р. С. Райхер.

Донецька залізниця (схема).