Домініканська комуністична партія (ДКП; Partido Comunista Dominicano), заснована в 1944 під назвою Домініканська революційно-демократична партія, в 1946—65 називалася Домініканська народно-соціалістична партія (ДНСП), з серпня 1965 — ДКП. З моменту свого створення майже безперервно діє в нелегальних умовах. У 1947 була оголошена поза законом, піддалася жорстоким репресіям, в результаті яких втратила ряд видних діячів у тому числі одного із засновників партії — Ф. Вальдеса . У червні 1955 відбулася конференція ДНСП, що мала характер з'їзду, на якій були прийняті статут партії, вирішення про вироблення програми і вибраний керівний орган. У червні 1959 партія взяла участь в озброєному виступі проти диктатури Р. Л. Трухильо. У червні 1960 відбулася конференція ДНСП, що обговорила положення в країні і визначила завдання партії по посиленню боротьби проти диктаторського режиму. Конференція заявила про рішучу підтримку Кубинської революції 1959. Після ліквідації диктатури Трухильо (травень 1961) ДНСП активізувала свою діяльність. У прийнятому у вересні 1962 документі «Про політичне положення, дороги революції і завдання партії» ЦК ДНСП підкреслював, що стратегічною метою на нинішньому історичному етапі є національно-визвольна, антиімперіалістична і антифеодальна революція, яка покінчила б з латифундизмом, дала поштовх незалежному розвитку економіки, звільнила батьківщину від гніту монополій США і встановила дійсні свободи для народу. В період президентства Х. Боша (лютий — вересень 1963) ДНСП знаходилася на напівлегальному положенні, вела активну боротьбу за незалежний розвиток країни, укріплювала вплив в масах, брала участь в створенні демократичних профспілок, до керівництва яких увійшли ряд комуністів. Після державного перевороту у вересні 1963 і приходу до влади воєнщини ДНСП була знов оголошена поза законом. У березні 1965 партія висунула гасло відновлення конституційних буд і встановлення демократичних порядків, що зустрів підтримку серед патріотичних сил. У країні розвернувся рух за відновлення конституції 1963 (була прийнята урядом Х. Боша і скасована після державного перевороту у вересні 1963), перерісше в масову революційну боротьбу; комуністи взяли активну участь в озброєній боротьбі з місцевою реакцією і військами США, що зробили в квітні 1965 відкриту озброєну інтервенцію в Домініканську Республіку. Серпневий пленум ЦК ДНСП (1965) призвав прогресивні сили країни кріпити єдність і продовжувати боротьбу за демократичні права народу і за вигнання іноземних військ з Домініканської Республіки. Пленум прийняв рішення про перейменування партії. ДКП виступає проти уряду Х. Балагера (у влади з липня 1966), за заміну його урядом, що спирається на програму демократичних і антиімперіалістичних перетворень. ДКП брала участь в роботі московських Нарад представників комуністичних і робочих партій в 1957, 1960 і підписала спільно вироблені документи. Брала участь в міжнародній Нараді комуністичних і робочих партій в 1969. ДКП будується за принципом демократичного централізму. Друкарський орган партії — газета «Популар» («El Popular»).
