Дольчино
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дольчино

Дольчино (Dolcino) (помер 1307), вождь селянсько-плебейського повстання в північно-західній Італії (1304—07). Учень і послідовник Р. Сегареллі, засновника секти апостоліков . Згідно з проповідями Д., на землі в результаті насильницького скинення всіх властей і винищування папи, кардиналів, священиків, ченців буде встановлено царство соціальної справедливості (із загальною рівністю і спільністю майна). На початку 1304 Д. очолив в районі р. Верчеллі (північно-західна Ломбардія) повстання місцевих селян, направлене проти феодальних повинностей і властей міста, якому селяни були підпорядковані. Д. передбачав захопити долину р. Сезія і створити там селянську общину (мабуть, на основі періодичних зрівняльних переділів землі). Проти Д. папа Климент V оголосив в 1305 хрестовий похід. Повсталі були відтіснені в гори на кордон Савойі, Новари і Верчеллі. У березні 1307 військ феодалів розгромили повстанців. Д. був захоплений в полон і страчений. Повстання Д. було одним з перших у ряді крупних повстань в західноєвропейських державах 14 ст

загрузка...

  Літ.: Маркс До., Хронологічні виписки. [Зошит] 2, в кн.: Архів Маркса і Енгельса, т. 6, М., 1939, с. 5—6; Ськазкин С. Д., Повстання Дольчино, Книга для читання по історії середніх століть, ч. 2, М., 1951; його ж, Перше послання Дольчино, в сб.(збірка): З історії соціально-політичних ідей, М., 1955; його ж, Історичні умови повстання Дольчино, М., 1955 (Доповіді радянської делегації на Х Міжнародному конгресі істориків в Римі).

  С. Д. Ськазкин.