Долгушинци, кружок революціонерів на чолі з А. Ст Долгушиним, що існував в Петербурзі, потім в Москві і Підмосков'ї в 1872—73. У роботі кружка брали участь окремі фабрично-заводські робітники. У 1873 вони влаштували в селі Сарєєво Московську губернську підпільну друкарню, в якій були надруковані листівки-відозви «Як повинно жити за законом природи і правди» (автор Ст Ст Берві-Флеровський), «Російському народові» і звернення «До інтелігентних людей» (автор їх Долгушин). Д. поширювали відозви серед селян, а також серед робітників Реутовськой мануфактури під Москвою і намагалися вести усну пропаганду в народі. Вони були прибічниками «бунтарських» поглядів, вважаючи що народ (селянство) готовий до повстання. Видання Д. піддавали різкій критиці існуючий суспільний устрій і пропагували ідеї економічної рівності вимагали загального переділу землі — «селянською, поміщицькою і казенною» і розподіли її між всіма «по справедливості», відміни платежів («оброків») за землю, скасування постійної армії, паспортної системи, введення «хороших шкіл». Їх головна вимога — знищення правління дворян і чиновників і встановлення уряду, вибраного народом. У цій програмі корінних буржуазно-демократичних перетворень, що відображала інтереси селянства, Д. бачили гарантію ліквідації всякого пригноблення і убогості. Д., заарештовані поліцією восени 1873, були судимі в 1874. Головні обвинувачені — Долгушин, Л. А. Дмоховський, Н. А. Теслярів, І. І. Батьків, Д. І. Гамов і ін. були засуджені до каторги; все, окрім Батькова, загинули в ув'язненні. Діяльність Д. була одним з передвісників великого руху «в народ» 1874.
Літ.: Ітенберг Би. С., Рух революційного народництва, М., 1965.
