Дож (італ. doge, від латів.(латинський) dux — вождь, предводитель), глава Венеціанської (в кінці 7—18 вв.(століття)) і Генуезької (у 14—18 вв.(століття)) республік. У Венеції Д. обирався патриціатом з його середовища (шляхом багатоступеневих виборів) довічно і мав спочатку велику владу. Проте після спроб окремих Д. перетворити свою владу на спадкову синьорію венеціанська олігархія протягом 12—14 вв.(століття) поступово звела роль Д. до номінальному представництву. У Генуї довічна посада Д. була введена в 1339. У 1528 термін виконання посади Д. був там обмежений 2 роками.
