Дожі Дьердя повстання 1514, антифеодальне повстання угорського селянства. Причиною Д. Д. ст було посилення феодальної реакції і крепостнічеського гніту. Приводом для організації і об'єднання селянських мас послужила обнародувана 16 квітня булла римського папи Льва Х про хрестовий похід проти турок. Предводителем хрестоносців (головним чином селян і міської бідноти) був призначений дрібний дворянин Дьердь Дожа. На Ракошськом поле під Пештом зібралися багатотисячні загони, озброєні косами, ціпами, дубинами. Поступове ополчення хрестоносця почало перетворюватися на революційну армію. У різних областях Угорського королівства збиралися загони хрестоносців. Дворяни, прагнучи запобігти виникненню селянської війни, добилися відміни (23 травня) подальшого набору хрестоносців. Король Уласло II віддав хрестоносцям наказ виступити проти турок. Проте Дож призвав селян і всіх пригноблюваних до нещадній боротьбі проти угорських дворян. У червні селянська армія форсувала Тісу і підступила до Темешвару (сучасна Тімішоара), де сталася битва з арміями феодалів, очолюваних І. Баторі і Я. Запойяї. 15 липня основні сили Дожі (близько 33 тис. чіл.) були розбиті; Дожа пораненим попав в полон і був страчений (20 липня 1514). До осені 1514 феодалам удалося подавити всі вогнища повстання. Дворяни винищили близько 50 тис. повстанців; державні збори що засідало в Пеште в октябре—ноябре 1514, постановило на вічні часи прикріпити селян до землі.
Літ.: Енгельс Ф., Селянська війна в Германії, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., т. 7; Мárki S., Dósa Györgу és forradalma, köt. 1—2, Bdpst, 1883—86.
