Довнар-Запольський Митрофан Вікторович [2(14) .6.1867, Речица, нині Гомелської області, — 1934], російський історик ліберально-буржуазного напряму, фольклорист і етнограф. У 1894 закінчив Київський університет. З 1902 професор російської історії в Київському університеті. Після Жовтневої революції Д. працював в Білорусії, у тому числі в 1925—26 — в Білоруському університеті. Деякі з його концепцій поклали початок антинауковим теоріям єдиного потоку (про безкласовий розвиток білоруського народу) і «золотого століття», по яких 16 ст нібито був періодом добробуту селян і розквіту білоруської державності. Д. опублікував документи по історії Литовсько-російської держави («Акти Литовсько-російської держави», випуск 1, 1899; «Документи Московського архіву Міністерства юстиції», т. 1, 1897, і ін.), видав ряд робіт по історії декабристів («Таємне суспільство декабристів», 1906; «Мемуари декабристів», 1906; «Ідеали декабристів», 1906, і ін.), написаних на підставі нового фактичного матеріалу.
Значна увага Д. приділяв дослідженню господарської історії Російської держави 16—17 вв.(століття): «Торгівля і промисловість Москви XVI—XVII вв.(століття)» (1910) і ін. За ініціативою і за участю Д. було почато видання багатотомної «Російської історії в нарисах і статтях» (т. 1—3, 1909—12). Д. опублікував курси лекцій, прочитані їм в Комерційному інституті: «Історія російського народного господарства» (т. 1, 1911), «Огляд новітньої російської історії» (1912). За радянських часів написав ще декілька робіт по історії народного господарства Білорусії, в яких спробував прослідити основні зміни в економіці і соціальних стосунках у феодальну і капіталістичну епоху і в перші роки Радянської влади. По етнографії і фольклору білорусів опублікував більше 30 робіт. Труди Д. зберігають свою цінність завдяки великій кількості фактів вперше введених їм в науковий зворот.
Літ.: Шапіро А. Л., Російська історіографія в період імперіалізму. Курс лекцій, Л., 1962, с. 71—74.
