Довбор-Мусніцкий (Dowbór Muśnicki) Юзеф (Іосиф Романовіч) (25.10.1867, Гарбув, нині Польща, — 28.10.1937, Баторув, Польща), російський і польський військовий діяч, генерал-лейтенант (1917), генерал броні польської армії. З польської дворянської сім'ї. Закінчив 2-і Константіновськоє військове училище (1888) і Академію Генштабу (1902). Учасник російсько-японської війни 1904—05. Під час 1-ої світової війни — на штабних і командних посадах, в тому числі начальник дивізії (1916), начальник штабу 1-ої армії (з січня 1917), командира 38-го корпусу (з квітня 1917). З серпня 1917 командував сформованим в Білорусії 1-м-кодам Польським корпусом легіонерів. 12(25) січня 1918 підняв заколот проти Радянської влади (див. Довбор-Мусніцкого заколот 1918 ), але в лютому 1918 був розбитий і відійшов на територію, зайняту німцями. Під час становлення буржуазного польської держави в кінці 1918 прийняв польське підданство і незабаром став головнокомандуючим велікопольськой армією, керував захватом західно-білоруських земель. Був суперником Ю. Пілсудського, який на початку 1919 усунув його від командування армією. Командував військами в Познані, був інспектором піхоти, але незабаром вийшов у відставку.
