Добіаш (Dobiáš) Вацлав (р. 22.9.1909, Радчице), чехословацький композитор, педагог і музичний громадський діяч. Член Комуністичної партії Чехословакії з 1945. Учень Й. Ферстера і В. Новака. Професор Академії мистецтв в Празі (з 1950). У 1955—63 голова Союзу чехословатських композиторів, в 1957—60 голова Державної ради у справах культури і мистецтва, в 1960—68 член президії Комітету соціалістичної культури при ЦК КПЧ. Творчість Д., що спирається на чеський музичний фольклор і класику, а також на досягнення сучасного музичного мистецтва, відрізняється індивідуальністю стилю і національною своєрідністю. У нім знайшли віддзеркалення події з життя чеського і словацького народів: звільнення країни від фашизму, будівництво соціалістичного суспільства в ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка)(кантати «Сталінград», 1945, «Наказ № 368», 1946, «Буд батьківщину — укріпиш світ!», 3-я редакція 1950, — Золота медаль Світу; нонет «Про рідну країну», 1952). Серед кращих вигадувань Д. — 2-я симфонія (1957), соната для фортепіано, квінтету духових, литавр і струнного оркестру (2-я редакція 1958), «Пасторальний квінтет» для духових (2-я редакція 1959), вокальні цикли, пісні і ін. Державна премія (1952) і премія ним. К. Готвальда (1956).
