Добронравов Борис Георгійович [4(16) .4.1896, Москва, — 27.10.1949, там же], російський радянський актор, народний артист СРСР (1937). У 1915 став співробітником МХТ(Московський Художній театр), в 1924 прийнятий в трупу Московського Художнього театру. У закордонній поїздці МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а 1922—24 Д. грав Алешу («Брати Карамазови» по Достоєвському) і Петю Трофімова («Вишневий сад» Чехова). Після повернення до Москви Д. створив ряд значних образів: Васька Попіл («На дні» Горького) і Мишлаєвський («Дні Турбіних» Булгакова). Героїчна тема отримала поглиблений розвиток в кращих ролях актора — Платон Кречет («Платон Кречет» Корнейчука), Лістрат («Земля» Вірти), Сафонов («Російські люди» Симонова). У акторському мистецтві Д. поєднувалися вольова цілеспрямованість і щирість, душевна теплота. Образи мужніх героїв Д. відрізняла скромність, простота ясність, емоційність. Акторові широкого діапазону, Д. удавалися і ролі слабовільних людей — Тихон («Гроза» Островського), і характерні, з комедійними і сатиричними відтінками — Лопахин («Вишневий сад» Чехова). Найбільшими ролями, виконаними Д. у 40-і рр., були цар Федір в трагедії А. К. Толстого «Цар Федір Іоанновіч» і Войніцкий («Дядько Ваня» Чехова, 1947).
Знімався в кіно: Ефімов («Петербурзька ніч», 1934), Шабанов («Аероград», 1935) Давидов («Піднята цілина», 1940). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
