Добринін Борис Федорович [14(26) .5.1885, Мінськ, — 4.9.1951, Київ], радянський географ, доктор географічних наук (1935). З 1916 приват-доцент, з 1931 професор Московського університету, в 1938—41 завідувач кафедрою фізичної географії зарубіжних країн, створеної за його ініціативою. У 1934—39 завідувач відділом Інституту географії АН(Академія наук) СРСР. У 1942—50 завідувач кафедрою фізичного страноведенія Тбіліського університету, в 1950—1951 завідувач кафедрою фізичної географії Київського університету. Подорожував по країнах Західної Європи (1908—11) і Мексиці (1925). Основні польові дослідження проводив в Криму, на Кавказі, в деяких районах Східно-європейської рівнини. Автор підручників для вузів по фізичній географії Європи і Азії.
Соч.: Географія Дагестанською С. С. Республіки, Буйнакськ, 1926; Геоморфологичеськие і грунтові райони Південно-східної частини Московської області, М., 1931 (совм. з І. З. Імщенецким); Фізична географія СРСР. Європейська частина і Кавказ, 2 видавництва, М., 1948; Фізична географія Західної Європи, М., 1948.
Літ.: Лукашева Е. Н., Би. Ф. Добринін, «Землезнавство. Нова серія», 1957, т. 4(44); Вітчизняні фізіко-географі і мандрівники, М., 1959.
