Дніпрова чаю (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Людмила Олексіївна Васильовськая, вроджена Березіна) [20.10(1.11) .1861, Карповка на Херсоні, — 13.3.1927], українська письменниця. Народилася в сім'ї священика. Працювала вчителькою. Була тісно пов'язана з революційним підпіллям. Виступила у пресі в 1885. Писала вірші в прозі, мініатюри, новели, розповіді («Грала в морі вольна хвиля», «Плавні горять», «Революціонер»). Важке життя селянства, побут інтелігенції, події Революції 1905—07 — такі основні мотиви її творчості. Автор лібретто обпер для дітей «Пан Коцький», «коза-дереза», «Зима і Весна, або Снігова королева» (музика Н. Ст Лисенко).
Соч.: Твори, т. 1—2, До., [1919—20]; Твори, До., 1960.
