Димшиц Веніамін Еммануїлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Димшиц Веніамін Еммануїлович

Димшиц Веніамін Еммануїлович [р. 15(28) .9.1910, Феодосія], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1937. Народився в сім'ї службовця. У 1945 закінчив Московське вище технічне училище ним. Н. Е. Баумана. У 1931—50 працював на будівництві металургійних заводів: Коваля (виконроб, завідувач виробництвом), «Азовсталь», Криворізького, Магнітогорського, Запорізького (начальник будівництва, керівник трестами). У 1950—53 начальник Головного управління по будівництву підприємств свинцевої промисловості і заступник міністра будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. У 1954—57 заступник міністра будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР. У 1957—59 головний інженер будівництва Бхилайського металургійного заводу в Індії. З 1959 начальник відділу капітального будівництва Держплану СРСР, міністр СРСР, перший заступник голови Держплану СРСР. З 1962 заступник голови Ради Міністрів СРСР, одночасно голова Держплану СРСР, з 1965 голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по матеріально-технічному постачанню. Делегат 22—24-го з'їздів КПРС, на яких обирався членом ЦК партії. Державна премія СРСР (1946 і 1950). Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань. Нагороджений 6 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

Ст Е. Димшиц.