Дикий Олексій Денисович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дикий Олексій Денисович

Дикий Олексій Денисович [12(24) .2.1889, Екатерінослав, нині Дніпропетровськ, — 1.10.1955, Москва], радянський режисер і актор, народний артист СРСР (1949). У 1910 був прийнятий в МХТ(Московський Художній театр), з 1911 працював в 1-ій Студії МХТ(Московський Художній театр) (пізніше за МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) 2-ої). Серед перших режисерських робіт — «Герой» Синга в 1-ій Студії МХТ(Московський Художній театр) (1923) і ін. У 1925 поставив в МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) е 2-м-коду спектакль «Блоха» по Н. С. Леськову (грав роль Платова). До цього часу визначилися основні межі режисерського і акторського дарування Д.: гострота і виразність форми, любов до яскравих, сильних сценічних фарб, до поєднання динамічності і броськості сценічного малюнка з монументальністю і масштабністю акторських образів. Мистецтво Д. володіло оптимістичною енергією, тяжіло до балаганного комізму і до гнівної сатири, до епічного розмаху і патетики. У 1928 Д. поставив спектакль «Людина з портфелем» Файко в Московському театрі Революції. У 1931 заснував театральну студію, де вів режисерську і педагогічну роботу, поставив «Леді Макбет Мценського повіту» по Леськову і ін. У 1932—36 керував московським Театром ним. ВЦСПС (спектаклі «Матроси з Каттаро» Вольфа, «Глибока провінція» Светлова). У 1936 поставив на сцені Малого театру в гротесковій, фантасмагоричній формі спектакль «Смерть Тарелкина» Сухово-Кобиліна. З 1936 працював в ленінградському Великому драматичному театрі ним. Горького, з 1941 — в московському Театрі ним. Вахтангова, де поставив «Олеко Дундіч» Ржешевського і Каца, «Російські люди» Симонова. У спектаклі «Фронт» Корнейчука (1942) зіграв роль генерала Горлова — одну з кращих своїх ролей. У 1944—52 в Малому театрі, з 1952 в Московському драматичному театрі ним. Пушкина. Серед робіт Д. 40—50-х рр. спектаклі «Міщани» Горького (1946), «Калиновий гай» Корнейчука (1950) — в Малому театрі; «Тіні» Салтикова-щедріна (1953) в Московському драматичному театрі ним. Пушкина. Знімався в кіно, зіграв ролі М. І. Кутузова у фільмі «Кутузов» (1944), П. С. Нахимова у фільмі «Адмірал Нахимов» (1947) і ін. Державна премія СРСР (1946, 1947, 1949, 1950). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапору і медалями.

 

  Соч.: Повість про театральну юність, М., 1957; Статті. Листування. Спогади, М., 1967.

  До. Л. Рудніцкий.

Сцена із спектаклю «Тіні» М. Е. Салтикова-щедріна. Реж. А. Д. Дикий.

А. Д. Дикий.