Дивертикул (від латів.(латинський) diverticulum — дорога убік, відхилення), природжене або придбане випинання стінки полого органу людини у формі мішка. Частіше зустрічаються Д. стравоходу, сечового міхура, рідше — дванадцятипалої кишки і шлунку. Природжені Д. пов'язані з пороками розвитку органу. Придбаний Д. (см. мал.(малюнок) ) виникає унаслідок тиску з порожнини органу на його стінку, ослаблену патологічним процесом (травма, запалення і ін.) або при природженій м'язовій слабкості його стінки (мішковидне випинання). Д. може розвинутися при захворюваннях сусідніх органів унаслідок тяги за стінку органу рубцями і спайками (воронкоподібне випинання). Вміст органу, потрапляючи в порожнину Д., затримується там деякий час, потім Д. спорожняється. Поступово Д. усе більш розтягується, збільшується в розмірах, спорожненню його важко. Вміст, що застоявся, дратує слизисту оболонку Д., інфікується, розвивається запалення стінок Д. — дивертикуліт (катаральний, виразковий, флегмонозний; можливі прориви Д.). Д. стравоходу може виявлятися скрутою проходження їжі, блювотою і др.; Д. сечового міхура — скрутою сечовипускання; Д. кишечника інколи викликає його непрохідну. Лікування залежить від локалізації Д. і перебіг захворювання; в деяких випадках необхідна хірургічна операція.
