Джут (Corchorus), рід рослин сімейства липових. Налічує до 40 видів, що виростають в тропічних районах Азії, Африки, Америки, Австралії. На волокно обробляють 2 однорічних вигляду: Д. короткоплодний (С. capsularis) і Д. довгоплідний (С. olitorius). Рослини висотою до 3,5 м-код з прямостоячим, гіллястим стеблом, стрижньовим коренем і черговим, овально-ланцетовим, зубчастим по краях листям з придатками. Квітки дрібні, обох статей жовті, по 1 або 2—3 в пазухах листя. Плід — ребриста коробочка; в довгоплідного — стручковидна (5—10 см ), в короткоплодного — майже кулевидна (1—2 см ). Насіння дрібне, коричневого, сірого або зеленого забарвлення. Рослина тепло-, свето- і вологолюбний.
Волокно Д. (див. Волокна текстильні ) широко використовують для виготовлення технічних, пакувальних, меблевих і ін. тканин, килимових виробів. Вміст його в сухих стеблах 20—25%. На батьківщині, в Індії, листя Д. споживають. Світові площі посіву Д. у 1970 — більше 2,9 млн. га , валовий збір волокна — близько 3,7 млн. т . Найбільші постачальники Д. на світовий ринок — Індія і Пакистан. У СРСР сорту Д. довгоплідного (Первісток узбекистану і Узбецький 53) вирощують на невеликих площах в Середній Азії, середній урожай сухих стебел 95—100 ц з 1 га . Під культуру вносять гній 10—15 т/га і мінеральні добрива (у кг/га ): 90—120 N, 90—120 P 2 O 5 і 60—90 K 2 O. На волокно Д. прибирають при сформірованії першої коробочки в 50% рослин. Стебла, зв'язані в снопи, просушують і здають на лубовий завод для переробки.
Літ.: Іоффе Р. Я., Переверзев Р. А., Джут, в сб.(збірка): Лубові культури, під общ. ред. С. С. Берленда М., 1955; Жуковський П. М., Культурні рослини і їх родичі, 2 видавництва, Л., 1964, с. 459
