Джунгарськая рівнина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Джунгарськая рівнина

Джунгарськая рівнина, Джунгарськая западина, Джунгарія, рівнинна область на З.-З.(північний захід) Китаю. Площа близько 700 тис. км 2 , середня висота 600—800 м-коду . На С. обмежена Монгольським Алтаєм, на Ю. — хребтами Східного Тянь-шаня. Середня висота навколишніх хребтів близько 3000 м-код . Формування Д. р. пов'язано з молодими опусканнями, що супроводяться акумуляцією опадів. Складена потужним покривом древніх і новітніх рихлих відкладень з великими запасами нафти. Поверхня Д. р. ускладнений невисокими гірськими кряжами і мелкосопочником. Підгірний шлейф, що примикає до гір, зазвичай кам'янистий і місцями позбавлений рослинності. Нижче, на суглинних поверхнях з неглибоким заляганням грунтових вод, смуга оазисів, що змінялася солончаками. Велику, центральну частину Д. р. займають пустелі (Дзосотин-Елісун, Курбантонгут, Карамайлі, Коббе і ін.) з масивами барханних і грядкових пісків.

  Клімат помірний континентальний з жарким сухим літом і холодною сухою зимою (середня температура січня від —20 до —25°С, липня від 20 до 25°С), з різкими коливаннями температур протягом доби. Части сильні вітри. Опадів в рік 150—200 мм, в горах — до 800 мм . Річкова мережа рідка. Велика частина річок зрошує лише периферичні райони Д. р., де зосереджені багаточисельні оазиси, а потім річки втрачаються в пісках. Найбільш крупні рр. Манас, Урунгу; на С. д. р. — верхів'я Іртиша. Русла багатьох річок наповнюються водою лише під час злив. На З., куди направлений стік, декілька крупних озер (Ебі-Нур, Манас, Улюнгур).

  Рослинний покрив Д. р. там, де він є, пустинної подоби і сильно розріджений. У піщаних пустелях переважають саксаул, тамаріськ, джузгун, ефедра, в солончакових пустелях — солянки. На заході Д. р. — сухі степи у поєднанні з полиново-солянковими і полиново-злаковими напівпустелями. У озерних западинах — хащі осоки і очерету. Пасовищне тваринництво. У оазисах по околицях Д. р. — поливне землеробство (обробіток пшениці, проса, бавовни, гаоляна).

  Літ.: Обручев Ст А., Погранична Джунгарія, т. 1, ст 3, СП(Збори постанов) Би, 1911; Мурзаєв Е. М., Природа Синьцзяна і формування пустель Центральної Азії, М., 1966; Природні умови Синьцзяна. [Сб. ст.], М., 1960; Селіванов Е. І., Геоморфология Джунгарії, М., 1965.

  Ст Т. Зайчиків.