Джолітті (Giolitti) Джованні (27.10.1842, Мондові, — 17.7.1928, Кавур), політичний і державний діяч Італії; найбільш послідовний представник італійського лібералізму почала 20 ст Син чиновника, за освітою юрист. У 1889—1890 міністр казначейства, в 1901—03 міністр внутрішніх справ. У 1892—93, 1903—05, 1906—1909, 1911—14, 1920—21 прем'єр-міністр. З ім'ям Д. зв'язана ера розквіту і кризи італійського буржуазного лібералізму почала 20 ст Д. прагнув розширити соціальну базу буржуазного режиму в Італії. Шляхом ліберальних реформ і деяких поступок робітником [державне страхування, легалізація робочих організацій і визнання права робітників на страйки (1901) і ін.] Д. намагався пом'якшити гостроту класових протиріч в Італії. Неодноразово запрошував в свій уряд лідерів реформістів соціалістичної партії. В той же час уряд Д. жорстоко пригнічувало селянський рух на Ю. Італії, збільшило військові витрати, розв'язало загарбницьку війну з Туреччиною (1911—12). У 1912 Д. провів широку виборчу реформу. У 1913 в ході виборів (по новому виборчому закону) ліберали вступили в союз з клерикалами; мета союзу — ізолювати соціалістів і отримати підтримку католицьких організацій і селян, що слідували за ними. З початку 1-ої світової війни 1914—18 Д., що опасався несприятливого результату війни для Італії, виступив проти участі в ній Італії очоливши табір «нейтралістів». У обстановці післявоєнного революційного підйому буржуазія знов призвала Д. до влади. Шляхом поступок (підвищення зарплати і обіцянка ввести робочий контроль на виробництві) Д. сприяв зриву руху за заняття підприємств (вересень 1920). Д. схвалив прихід фашистів до влади (1922), підтримував фашистський уряд Муссоліні, проте до листопада 1924 перейшов в опозицію. У 1928 виступив проти фашистського закону, що скасовував парламентський режим.
Соч.: Discorsi extraparlamentari, [Torino], 1952; Memorie della mia vita, [Mil.], 1967.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 22, с. 219; т. 27, с. 18; Грамши А., Ізбр. проїзв.(твір), пер.(переведення) з італ.(італійський), т. 1, М., 1957; Алатрі П., Походження фашизму, пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1961; Togliatti P., Discorso su Giolitti, Roma 1950; Frassati A., Giolitti, Firenze, 1959.
