Джерманетто (Germanetto) Джованні (18.1.1885, Турін, — 7.10.1959, Москва), італійський письменник, діяч італійського робочого руху. З 1906 до 1921 член Італійської соціалістичної партії, з 1921 член Італійської компартії (ІКП). Обирався в ЦК ІКП. Піддавався неодноразовим арештам, двічі поранений фашистами. У січні 1927 емігрував. У 1930—46 жив в СРСР; під час 2-ої світової війни 1939—45 виступав як публіцист-антифашист. У 1946 повернувся на батьківщину; у 1948 вибраний членом Центральної ревізійної комісії ЦК ІКП. В кінці життя приїхав в СРСР для лікування, виступав в радянському друці з політичними і літературними статтями. Найбільш відомий твір Д. — автобіографічна повість «Записки цирульника» (1930), видана в СРСР російською мовою, потім у Франції на італійській мові (1931) з передмовою П. Тольятті. Книга розповідає про боротьбу італійського робочого класу і компартії з фашизмом; переведена на 24 мови.
Соч.: Memorie di un barbiere, pref. di Р. Togliatti, Roma, 1962; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Пролетаріат Італії, М. — Л., 1931; Феникоттеро, М., 1935; Травальо, М., 1938.
Літ.: Фінк Ст, Джованні Джерманетто, «Іноземна література», 1960 № 1; Una vita esemplarе, «L''unità», 1959, 8 ottobre № 279.
