Джаміль Ахмед (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Ахмед Саттар огли Джеміль-заді) (р. жовтень 1913, Єреван), азербайджанський радянський поет-лірик. Народився в сім'ї ремісника. Закінчив Азербайджанський педагогічний інститут. Друкується з 1928. Перша збірка віршів «Пам'ять» (1941) присвячений темі соціалістичної Батьківщини. У роки Вітчизняної війни 1941—45 Д. писав про героїзм і мужність радянських людей. У післявоєнні роки опублікував вірші про праці робітників і трудівників сіла («Зірки Мінгечаура», 1958, і ін.). Ретельна обробка форми, лаконізм і виразність мови — основні особливості віршів. Д. переклав азербайджанською мовою вірші М. Ю. Лермонтова, Н. А. Некрасова, Т. Р. Шевченка, І. Я. Франке, А. Т. Твардовського, М. Ст Ісаковського, С. Я. Маршака, Р. Н. Леонідзе, А. Ісаакяна, «Фауст» І. Ст Гете. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Ше''рлер, Баки, 1961; Сечилміш есерлері, Баки, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М., 1947; Вибране, Би., 1959.
