Джамбул Джабаєв [16(28) .2.1846, Семіречье, — 22.6.1945, Алма-Ата], казахський народний поет-акин. Народився в сім'ї бідняка-кочівника. Мистецтву імпровізації вчився у акина Суюмбая. Виступав з піснями, головним чином викривальними. Неодноразово перемагав в айтисах видних акинов 19 — почала 20 вв.(століття) З імпровізацій дореволюційного періоду записані епоси «Суранши-батір» і «Утеген-батір», казки «Хан і акин», «Казка про ледаря» і ін. Після Великій Жовтневій соціалістичній революції його пісні стали частиною нового побуту казахського аулу. Твори Д. Д., переведені П. Кузнецовим, До. Алтайським, М. Тарловським і ін. на російську мову, а також на ін. мови народів СРСР, отримали всесоюзне визнання. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 на всю країну прозвучали патріотичні твори Д. Д. («Ленінградці, діти мої!» і ін.). Поєднуючи усні форми з літературними, Д. Д. виробив нову поетичну манеру, що відрізняється психологічною насиченістю, конкретністю зображення суспільного життя і природи, задушевністю і епічною простотою оповідання. Депутат Верховної Ради Казахської РСР (з 1938). Державна премія СРСР (1941). Нагороджений орденом Леніна і 2 ін. орденами.
Соч.: Шигармалар жийнаги, т. 1—3, Алмати, 1955; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. проїзв.(твір), А.-А., 1958.
Літ.: Зелінський До., Джамбул, М., 1955; Творчість Джамбула. Статті, замітки, матеріали, отв. ред. Н. Смирнова, А.-А., 1956; Каратаєв М., Народжені Жовтнем, А.-А., 1958.
