Дерябіна Серафима Іванівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дерябіна Серафима Іванівна

Дерябіна Серафима Іванівна [партійні псевдоніми — Іванова Ніна (Антоніна) В'ячеславівна, Сіма, Олена] [19.6(1.7) .1888, Катеринбург, нині Свердловськ, — 6.4.1920, там же], революційний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народилася в сім'ї чиновника. У 1907 секретар Катеринбурзької організації РСДРП. Вела партійну роботу в Ростові-на-Доні, Москві, Тулі, Петербурзі, Самаре. У 1913 брала участь в Поронінськом нараді ЦК РСДРП. У 1914 член Виконавчої комісії комітету Петрограду РСДРП. Піддавалася арештам і висилкам. Після Лютневої революції 1917 член ради Самари. Після Жовтневої революції — член Самарського губкома РСДРП(б) і губісполкома, комісар у справах друку. У 1918 була арештована білогвардійцями і в «поїзді смерті» відправлена до Сибіру. Д. удалося втекти і вести роботу в більшовицькому підпіллі в Сибіру. У березні 1919 на 2-ій Всесибірськой конференції підпільних більшовицьких організацій вибрана членом Сибірського для Уралою бюро ЦК РКП(б). Була арештована колчаківською контррозвідкою; звільнена після заняття Катеринбургу Червоною Армією. Була членом оргбюро Катеринбурзького комітету РКП(б). На 7-м-коді Всеросійському з'їзді Рад (1919) обиралася член ВЦИК.

  Літ.: Бичкова А. Н., Полум'яне серце, в сб.(збірка): У боях і походах, Свердловськ, 1959.

  Е. І. Мойсеєвого.