Держаків Павло Олексійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Держаків Павло Олексійович

Держаків Павло Олексійович [р. 15(28) .7.1904, с. Н. Чигла, нині Воронежської області], радянський фізик, академік АН(Академія наук) СРСР (1970; член-кореспондент 1964). Член КПРС з 1946. Закінчив Воронежський університет (1928). З 1930 працює у Фізичному інституті АН(Академія наук) СРСР. Професор Московського інженерно-фізичного інституту. У 1934 при дослідженні люмінесценції рідин Ч. виявив новий оптичний ефект, що виявляється в своєрідному свіченні речовини під дією заряджених часток надсвітової швидкості (див. Черенкова — Вавілова випромінювання ) . За відкриття цього ефекту в 1958 Ч. присуджена Нобелівська премія спільно с І. Е. Таммом і І. М. Франком, що розробили його теорію. На основі випромінювання Черенкова — Вавілова створені методи реєстрації заряджених часток (див. Черенковський лічильник ) . Ч. належать також роботи по ядерній фізиці, фізиці часток високих енергій, по вивченню космічних променів, розробці прискорювачів електронів. Державна премія СРСР (1946, 1952, 1977). Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

  Літ.: Павло Олексійович Держаків (до 70-ліття з дня народження), «Успіхи фізичних наук», 1974, т. 113, ст 3.

П. А. Держаків.