Дербишев Микола Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дербишев Микола Іванович

Дербишев Микола Іванович (9(21) .3.1879, Томськ, — 13.2.1955, Москва), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1896. Народився в сім'ї робітника. По професії механік набірних машин. Був членом, Омського (з 1901) і Уральського (з 1905) комітетів Томська РСДРП. З 1907 вів партійну роботу в Петербурзі. Піддавався арештам, тюремному висновку і засланням (у 1900, 1902, 1906). Після Лютневої революції 1917 — голова Центральної ради фабзавкомов Петрограду. Делегат 6-го з'їзду РСДРП(б) від Уралу. Учасник Жовтневого озброєного повстання в Петрограді. Комісар ВРК у справах друку. Після Жовтневої революції був призначений наркомом у справах друку, проте в листопаді 1917 зробив політичну помилку, вийшовши із складу СНК(Рада Народних Комісарів) із-за незгоди з політикою ЦК РСДРП(б). Потім працював секретарем бюро Петрограду профспілок. У 1918—20 заступник голови Совнархоза Північного району, потім начальник Головного управління поліграфічної промисловості. У 1921—26 голова ЦК профспілки друкарів. Обирався членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. З 1927 на керівній господарській роботі; з 1933 персональний пенсіонер.