Дербент
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дербент

Дербент (від перс.(персидський) дер — двері і бонд — перешкода), місто в Дагестанській АССР. Розташований на побережжі Каспійського моря. Порт. Же.-д. станція на лінії Махачкала — Баку. 59 тис. жителів в 1971 (14,6 тис. жителів в 1897, 34,1 тис. в 1939 і 47,3 тис. в 1959).

  Місто розвивалося к В. від побудованої в 5 ст фортеці, що складається з розташованої на горбі цитаделі (Нарин-калу) і два що йдуть від неї до моря кам'яних стенів які замикали вузький (3 км. ) прохід між морем і горами Кавказу і захищали з С. і Ю. територію міста. У 7—9 вв.(століття) Д. входив до складу Арабського халіфату, в 10 ст — центр феодального князівства. У 13 ст, завойований монголами, прийшов до занепаду. У 16 — початку 18 вв.(століття) входив до складу Ірану; у 1722 приєднаний до Росії, але в 1735 по Гянджінському договору відійшов до Ірану. У 1747 утворилося ханство Дербентськоє з центром в Д., яке в 1796 було зайнято російськими військами. По Гюлістанському мирному договору 1813 остаточно приєднаний до Росії. Основні заняття жителів Д. — садівництво, виноградарство і рибний промисел. В кінці 1904 в Д. була заснована соціал-демократична група. У лютому 1917 в Д. утворилася Рада робочих і солдатських депутатів. На початку грудня 1917 в Д. встановлюється Радянська влада. З липня 1918 по березень 1920 Д. знаходився в руках буржуазних націоналістів. 25 березня 1920 Червона Армія звільнила Д.

загрузка...

  В Д. — завод шліфувальних верстатів, вовнопрядильна фабрика (забезпечує сировиною килимоткацькі підприємства РРФСР, Закавказзі і Середньої Азії), консервний, коньячний і м'ясний комбінати, винарі, молочний заводи, швацькі, килимоткацька фабрики, домобудівний комбінат, цегельний і стінних блоків заводи. Багато садів і виноградників. Вечірній верстатобудівний і з.-х.(сільськогосподарський) технікуми, медичне і педагогічне училища, школа ковроделія. Лезгинський театр.(театральний) Краєзнавчий музей.

  Д. по характеру планування ділиться на дві частини: верхню, стару, з вузькими кривими вуличками і безвихіддю, і ніжнюю, з прямокутною мережею вулиць і забудовою 2-ої половини 19—20 вв.(століття)

  Збереглися: комплекс Джума-мечеті (8—14 вв.(століття)) і медресе (15—19 вв.(століття)) Мінарет-мечеть (14—19 вв.(століття)), Кирхляр-мечеть (17 ст), сводчато-купольниє лазні (17—18 вв.(століття)), ханський мавзолей (18 ст); у цитаделі — розвалини ханського палацу (18 ст), гауптвахта (19 ст, ампір). За радянських часів Д. реконструюється; побудовані житлові будинки, школи, кінотеатр, клуби, створені парки і сквери.

  Літ.: Артамонов М. І., Древній Дербент, в сб.(збірка): Радянська археологія, т. 8, М., 1946; Хан-Магомедов С. О., Дербент, М. 1958.

Дербент. Архитерктурниє пам'ятники. Фрагмент північної міської стіни (6 ст).

Дербент. Архитерктурниє пам'ятники. Ворота Орта-капи (6-15 вв.(століття)).

Дербент. Загальний вигляд міста в 1638 (по малюнку А. Олеарія).

Дербент. Архитерктурниє пам'ятники. Кихляр-мечеть (17 ст).