Денудація (від латів.(латинський) denudatio — оголення), сукупність процесів сноса і перенесення (водою, вітром, льодом, безпосередньою дією сили тяжіння) продуктів руйнування гірських порід в знижені ділянки земної поверхні, де відбувається їх накопичення. Великий вплив на темпи і характер Д. надають тектонічні рухи. Від співвідношення Д. і рухів земної кори залежить напрям розвитку рельєфу суші. При переважанні процесів руйнування і Д. над ефектом тектонічного піднімання відбувається поступове зниження абсолютних і відносних висот і загальна нівеляція рельєфу. В результаті тривалого переважання процесів Д. цілі гірські країни можуть бути перетворені на хвилясті денудационниє рівнини (пенеплени ). Наслідком Д. є і ін. денудационниє поверхні — педіментипедіплени, предгірні сходи . Про інтенсивність Д. можна певною мірою судити по кількості наносів, що виносяться річками (до декількох тис. т в рік). Термін «Д.» уживається інколи і у вужчому сенсі — для позначення процесів сноса (видалення) продуктів вивітрювання лише шляхом площинного змивання.
