Декуріони, куріали (лат. decuriones, curiales), в Древньому Римі члени міських рад (сенатів, називалися в період імперії також куріями) в містах Італії і провінцій. Комплектувалися Д. з колишніх міських магістратів. Посада Д. була почесною і довічною. Відали міських управлінням, розподілом і збором податей (відповідаючи за недоїмки податків власним майном), здачею в оренду міських земель, витрачанням суспільних грошей і т.д.; повинні були владнувати ігри і свята. У провінціях діяльність Д. протікала під строгим спостереженням римських намісників. У епоху ранньої імперії Д. перетворилися на вищий стан італійських і провінційних міст. У міру зростання податкового тягаря і натуральних повинностей в 4 ст положення Д., яких стали називати куріаламі, настільки погіршало, що вони прагнули порвати зі своїм станом, щоб звільнитися від обтяжливих обов'язків. Едиктами імператора Костянтина 316—332 Д. навіки були прикріплені до своїх курій.
