Äейблер (Däubler) Теодор (17.8.1876, Трієст, — 14.6.1934, Санкт Блазін), австрійський письменник і теоретик мистецтва. Син комерсанта. У Парижі був близький до поетів-символістів. У 1914—18 прилучився до експресіонізму. У поемі космогонії «Північне сяяння» (1910) Д. проповідує релігійні ідеї. У збірках віршів «Оди і пісні» (1913), «Гімни Італії» (1915), «Аттічні сонети» (1924), в книзі ритмічної прози «Зоряне дитя» (1917), «Священна гора Афон» (1923) оспівує мистецтво, природу, інтимні переживання і «бачення». Йому належать також новели і розважальні романи.
Соч.: Dichtungen und Schriften, Münch., [1956]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Боротьба за нове мистецтво, П. — М., 1923 (совм. з А. Глез).
Літ.: Th. Däubler. Eine Einführung in sein Werk und eine Auswahl, von Н. Ulbricht, Wiesbaden 1951; Conrady До. О., Т. Däubler, у сб.(збірка): Deutsche Dichter der Moderne, Ст, 1965.
