Девізи (франц. devises), платіжні засоби в іноземній валюті, використовувані в міжнародних розрахунках. В період домонополістичного капіталізму переважали Д. у вигляді комерційних перевідних векселів (тратт), виписаних експортером на імпортера. З розширенням світової торгівлі і кореспондентських зв'язків банків Д. набули форми банківських платіжних засобів: векселів, чеків, акредитивів, платіжних доручень, переважно у формі телеграфних переведень, а також взаємних міждержавних короткострокових кредитів («своп»). У міжнародному платіжному звороті Д. виступають також у вигляді банкнот і іноземних коштовних паперів. При золотодевізном стандарті Д. служили забезпеченням банкнотной емісії і розмінним фондом. Як міжнародні платіжні засоби Д. якісно неоднорідні і залежать від міри їх розміну на золото і ін. Д., особливо Д., виражені у валютах країн, що грають основну роль в міжнародному торгівельному і платіжному звороті. Як останні виступають резервні або відносно стійкі, оборотні валюти, які входять до складу ліквідних ресурсів центральних банків, казначейств і урядових органів. Доля цих валют в офіційних золотовалютних ресурсах капіталістичного світу зростає: у 1938 складала 8%, в 1948—28% і в 1969 дорівнювала 44,9%. Ціна Д. у національній валюті змінюється із зміною валютного курсу.
