Дебіторська заборгованість, сума боргів, що належать підприємству, організації або установі від юридичних або фізичних осіб у результаті господарських взаємин з ними. Джерелом покриття Д. з. є відвернуті із звороту власні засоби.
В умовах соціалістичної економіки по характеру утворення Д. з. підрозділяється на заборгованість, обумовлену нормальним процесом господарської діяльності і заборгованість, пов'язану з порушенням фінансово-кошторисної і розрахунково-платіжної дисципліни, а також з порушенням соціалістичної законності. До першої відносяться аванси, видані постачальникам за умовами договору (за газ, електроенергію, послуги автотранспорту і зв'язку, по закупівлі деяких матеріалів); неотоварена частина планових і попередніх платежів; заборгованість підзвітних осіб (по виданих авансах) в межах термінів, встановлених для здачі звітів; заборгованість наймачів житлових приміщень по квартплаті за останній місяць і т.п. Другий вигляд Д. з. охоплює борги по недостачах, розтраті і розкраданнях; визнані відповідачами або присуджені арбітражем претензії, викликані невідповідністю кількості або якості товарів (або послуг) встановленому асортименту, і ін. види простроченої Д. з. По економічному вмісту Д. з. є: заборгованість покупців за відвантажені товари і здані роботи, не сплачені в строк, а також за товари, документи по яких не передані в банк на інкасо в забезпечення позик; перевищення заборгованості робітників і службовців по позиках, отриманих на індивідуальне житлове будівництво і на придбання товарів в кредит, над банківськими позиками, виданими на ці цілі, і ін. Суми Д. з., по яких витекли терміни позовної давності, з дозволу керівника підприємства або організації списуються в збиток з повідомленням про це вищестоящому органу. Особи, винні в пропуску термінів позовної давності, несуть відповідальність.
