Дебай Петер Йозеф Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дебай Петер Йозеф Вільгельм

Дебай (Debve) Петер Йозеф Вільгельм (24.3.1884, Маастріхт, — 2.11.1966, Ітака, США), фізик. За національністю голландець. Закінчив Вищу технічну школу в Ахене (1905) і Мюнхенський університет (1910). Професор в Цюріху (1911 і 1920), Утрехте (1912), Геттінгене (1914), Лейпцігу (1927), Берліні (1935). Директор Кайзер-Вільгельм інституту фізики в Берліні (1935). З 1940 професор Корнеллського університету в Ітаке.

загрузка...

  В 1912 Д. запропонував модель твердого тіла, за допомогою якої він довів, що при низьких температурах теплоємність кристалічної решітки пропорційна кубу абсолютної температури, а також дав теорію теплопровідності діелектричних кристалів. У цій моделі Д. ввів поняття т.з. Дебая температури . Розробив дипольну теорію діелектриків, засновану на уявленні про молекули як про жорсткі диполі. Його метод спостереження інтерференції рентгенівських променів в кристалічних порошках і рідинах ( Дебая — Шеррера метод ) знайшов практичне вживання в дослідженні структури речовин. Д. належить також ряд робіт по теорії твердого тіла, атома, провідності електролітів і ін. Ім'ям Д. названа одиниця виміру дипольних моментів — дебай . Нобелівська премія (1936). Іноземний член АН(Академія наук) СРСР (1924).

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Полярні молекули, М.-.1., 1931.

  Літ.: Lauе М. von, Zu Peter Debyes 70. Geburtstage, «Zeitschrift fur Elektrochemie», 1954, Bd 58, Н. 3; Farber E., Nobel Prize winners in chemistry 1921—1961, L., 1963, р. 147.

П. Дебай.