Дамаське царство, в давнину держава в Сирії. Відомо по ассиро-вавілонських і егип.(єгипетський) джерелам і Біблії. Засновано, мабуть, на 11— початку 10 вв.(століття) до н.е.(наша ера) арамеямі, що з'явилися в районі Дамаску близько 12 ст На початку 10 ст Д. ц. було підпорядковано Ізраїльському царству, проте в середині століття воно стало самостійним. При царях Табріммоне і Бен-Ададе I (правив близько 914—880) Д. ц. панувало над Сирією і Палестиною, очолюючи коаліції ряду держав. Під керівництвом царя Бен-Адада II (близько 880—844) була створена коаліція АнтиАссірії. До самого свого падіння Д. ц. вело війни проти Ізраїльського царства. При царі Газаїле (близько 844—804) Д. ц. стало данником Ассірії. Потужність Д. ц. посилилася з початку 8 ст при царі Бен-Ададе III, що став на чолі 17 царств Сирії і що успішно оборонявся від навали Ассірії. Влада Д. ц. тягнулася в цей час до Північної Сирії. У 732 до н.е.(наша ера) Д. ц. перестало існувати, його територія була перетворена на провінцію держави Ассірії.
