Дальтонізм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дальтонізм

Дальтонізм, часткова колірна сліпота, один з видів порушення колірного зору . Д. вперше описаний в 1794 Дж. Дальтоном, який сам страждав цим недоліком. Д. зустрічається у 8% чоловіків і у 0,5% жінок. Передбачається, що в сітчастій оболонці ока існують три елементи, кожен з яких сприймає лише один з трьох основних кольорів (червоний, зелений, фіолетовий), змішенням яких виходять всі сприймані нормальним оком відтінки. Це — нормальне, т.з. тріхроматічеськоє цветоощущеніє. При випаданні одного з цих елементів настає часткова колірна сліпота — дихромазія. Особи, страждаючі дихромазією, розрізняють кольори головним чином по їх яскравості; якісно вони здатні відрізняти в спектрі лише «теплі» тони (червоний, помаранчевий, жовтий) від «холодних» тонів (зелений, синій, фіолетовий). Серед діхроматов розрізняють сліпих на червоний колір (протанопія), в яких сприйманий спектр укорочений з червоного кінця, і сліпих на зелений колір (дейтеранопія). При протанопії (власне Д.) червоний колір сприймається темнішим, змішується з темно-зеленим, темно-коричневим, а зелений — зі світло-сірим, ясно-жовтим, світло-коричневим. При дейтеранопії зелений колір змішується зі світло-оранжевим, ясно-рожевим, а червоний — з ясно-зеленим, світло-коричневим. Сліпота на фіолетовий колір — трітанопія, зустрічається украй рідко і практичного значення не має. При трітанопії всі кольори спектру представляються відтінками червоного або зеленого. В деяких випадках спостерігається лише ослабіння цветоощущенія — протаномалія (ослабіння сприйняття червоного кольору) і дейтераномалія (ослабіння сприйняття зеленого кольору). Всі форми природженої колірної сліпоти є спадковими. Жінки є провідником цієї патологічної спадковості; самі зберігають нормальний зір і виявляються цветослепимі лише тоді, коли мають цветослепого батька поряд з хоч би гетерозиготною по цьому гену матір'ю.

  Придбані розлади колірного зору можуть виникати при різних захворюваннях органу зору і центральної нервової системи; приголомшується один або обидва очі і незрідка — на всі основні кольори. Розлади колірного зору виявляють при допомозі спеціальних таблиць або спектральних приладів. Дослідження колірного зору має важливе значення при професійному відборі осіб для роботи на транспорті, в авіаційних, морський службах, в хімічній, поліграфічній, текстильній і ін. галузях промисловості. Лікуванню Д. не підлягає.

  Літ.: Авербах М. І., Цветоощущеніє і його розлади, в кн.: Офтальмологічні нариси, М., 1949; Кравков С. Ст, Око і його робота, 4 видавництва, М. — Л., 1950; Рабкин Е. Б., Поліхроматичні таблиці для дослідження цветоощущенія, 8 видавництво, М., 1965.

  М. Л. Краснов.

Зліва — копія ікони Тибету, виконана художником з нормальним цветоощущенієм. Справа — та ж репродукція, виконана художником з колірною сліпотою на зелений колір. Малюнки з колекції професора Е. Б. Рабкина.

Зліва — репродукція з картини художника Богданова «Чекає». Справа — копія цієї репродукції, виконана художником з колірною сліпотою на червоний колір. Малюнки з колекції професора Е. Б. Рабкина.