Дальність стрілянини, найкоротша відстань між точкою вильоту і точкою розриву (падіння) снаряда (кулі). При стрілянині по наземних цілях розрізняються Д. с.: а) повна горизонтальна — відстань від точки вильоту до пересічення траєкторії з горизонтом зброї; б) прицільна (при стрілянині прямим наведенням) — відстань від точки вильоту до пересічення траєкторії з лінією прицілювання; у) похила — найкоротша відстань від точки вильоту до мети (крапки зустрічі); г) горизонтальна — проекція похилої дальності на горизонт зброї (див. мал. ). Залежно від положення мети і рельєфу місцевості можливі випадки поєднання різних Д. с. і їх рівність. Зміна Д. с. під час стрілянини виробляється зміною кута піднесення зброї відповідно до зміни установок прицілу. Найбільша Д. с. досягається при кутах піднесення: для стрілецької зброї — 30—32°; для більшості артилерійських знарядь і мінометів — 43—45°; при стрілянині на наддалекі відстані з артилерійських знарядь (частина траєкторії снаряда проходіт в стратосфері) — 50—55°.
