Даллапіккола (Dallapiccola) Луїджі (р. 3.2.1904, Пізіно, Істрія), італійський композитор, піаніст і педагог. Народився в сім'ї викладача грецької мови. Вчився в Е. Консоло (фортепіано) і В. Фрацци (композиція) у Флорентійській консерваторії, де з 1934 вів клас фортепіано. Виступав як піаніст. У 1951—57 викладав в США (з 1956 професор по класу композиції у Флашинг-коледжі, Нью-Йорк), в 1963—64 — на літніх курсах Моцартеума (Зальцбург). Прибічник додекафонії, Д. у своїй творчості майстерно поєднує додекафонічні принципи із співучою мелодикою італійського характеру. Багато творів Д. виникли як вираження протесту проти політики фашизму. Серед вигадувань Д. — опери «Нічний політ» (по А. де Сент-Екзюпері, пост.(постанов) 1940, флоренція) і «В'язень» (пост. 1950, флоренція), кантата «Пісні тюремного висновку», «Пісні звільнення» для хору і оркестру (1941), оркестрові, вокально-інструментальниє, фортепіанні і ін. твору.
Соч.: The Genesis of the Canti di prigionia and Il Prigioniero, «Musical Quarterly», v. 39, 1953 № 3, р. 355—72.
Літ.: Даллапіккола Л., Інтерв'ю, [пер. з англ.(англійський)], «Радянська музика», 1967 № 4, с. 129-31; Vlad R., Luigi Dallapiccola, Mil., 1957.
