Дадіані Шалва Миколайович [9(21) .5.1874, Зестафоні, — 15.3.1959, Тбілісі], грузинський радянський письменник і театральний діяч, народний артист Грузинської РСР (1923). Член КПРС з 1945. З 1893 по 1923 був актором і режисером грузинського театру. Виступив як поет (збірка віршів «Іскра», 1892). У п'єсах «В підземеллі» (1905, видавництво 1910), «Коли вони бенкетували» (1907, видавництво 1912), «Гегечкорі» (1915, видавництво 1923), «Вчорашні» (1916) і ін. показані життя дворянства, що розклалося, революційні устремління народу, його віра в світле майбутнє. З 50 п'єс Д. за радянських часів написане 37. З них виділяються: «У саме серце» (1928) — перший зразок сатиричної комедії в грузинській радянській літературі, «Тетнульд» (1931), «Зламаний міст» (1935), «Гурія Ніношвілі» (1932, русявий.(російський) пер.(переведення) — «Підземний гул», 1940). У п'єсі «З іскри» (1937, русявий.(російський) пер.(переведення) 1940) показані зародження перших більшовицьких організацій в Грузії, боротьба грузинського народу на барикадах першої російської революції 1905—07.
Д. — автор широко відомих історичних романів «Юрій Боголюбський» (1926), «Сім'я Гвіргвіліані» (1956), в яких створені картини народного життя Грузії, реалістичні образи борців проти самодержавства і місцевих феодалів. Народ показаний в них як творець історії. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення): П'єси, М-код.—Л., 1940: Юрій Боголюбський, Тб., 1951.
Літ.: Радіані Ш., Шалва Дадіані, Тб., 1958; Барамідзе А., Радіані Ш., Жгенті Б., Історія грузинської літератури, Тб., 1958.
